Осман Пашаєв висловив свою думку стосовно Ірини Федорів
Якщо сказати, що блог “колеги” Ірини Федорів мене здивував, то це не так.
Бо Ірина, що була кілька років головою первинного осередку профспілки “Медіафронт” на СТБ, жодного разу публічно не виступила ані в суді, ані в блогах, коли юристи Бородянскього доводили, що ніякої профспілки на телеканалі не існує. Іриного голосу я не пам’ятаю ані щодо перших випадків зняття сюжетів з ефіру, ані після колективного листа журналістів СТБ про цензуру в травні 2010-го, після чого виник рух “СТОП Цензура”.
А тепер щодо закидів про мій лікарняний та вихід в ефір на АТР.
Так, на обох місцях роботи я на лікарняному. І не в повній мірі виконую обовязки головного редактора новин. Доводиться робити це з дому, але за власною ініціативою двічі протягом тижня на півгодини приїжджав на ефіри, так саме як Ви, Іро, за своєї ініціативи написали свій блог.
Ніколи в житті я не отримував жодного фальшивого лікарняного і лише протягом цього року хворів двічі – на початку новорічних свят і відразу після Давосу про що може підтвердити керівництво телеканалу. Саме тоді – ще на лікарняному 1 лютого – я дізнався про наказ Бородянського про моє поновлення від 2 жовтня 2012го, хоча ще у січні 2013-го представник СТБ клопотав в суді про роз’яснення, бо не розумів яким чином треба мене поновити.
Я вийшов на роботу на СТБ 4 лютого і в перший день зіштовхнувся з усіма наслідками цього поновлення: забороною перебувати у ньюзрумі, користуватися інтернетом, криками юриста пана Бабенка “не дивитися в телефон під час розмови з ним” тощо.
В той же день після “шоу” СТБ з моїм поновленням я написав заяву про відпустку, на які маю право згідно Закону “Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів” 36 днів на рік. Ніколи раніше не користувався цією нормою, хоча обізнаний про неї дуже давно, але в цих умовах, якщо ми кажемо про законність, маю право. Заява про відпустку датована 4 лютого. Тому мій лікарняний може бути лише документом суворої звітності винятково як сувенір з Києва без будь-яких додаткових втрат для каналу та бюджету країни, якщо керівництво каналу підпише наказ про відпустку.
Окрім того через незаконні дії СТБ протягом двох років я потрапив в правову колізію, бо з 1 серпня 2011 року дійсно є штатним працівником телеканалу АТР. Я самостійно подав рішення суду про моє поновлення на СТБ до бухгалтерії телеканалу аби АТР визнав мою роботу сумісництвом. Ближчим часом бухгалтер телеканалу перерахує суму соціальних пільг по податку на доходи фізичних осіб і різницю, що я не платив з 1 серпня 2011 року, внесу до бюджету після того як СТБ розблокує виконання рішення суду щодо перерахунку грошей, яких мені завинили.
Сподіваюся, я докладно і відверто відповів на всі запитання Іри Федорів, а тепер маю свої.
Пані Ірино,
– якими були ваші дії під час першого незаконного наказу про скорочення працівників “вікон” 2009-го року, що роботодавець не узгодив з профспілкою згідно українського законодавства?
– якими були ваші дії, коли троє з п’ятьох членів комітету профспілки “Медіафронт” вирішили оприлюдини сюжет Сергія Андрушка за його письмовим зверненням, що не вийшов до ефіру 1 вересня 2010 року?
– Якою була Ваша позиція під час другого незаконного скорочення у “Вікнах” 2010 року?
Я пишаюся вашою завзятістю під час оборони білічанського лісу, де ви придбали квартиру, і маю сподівання – допомога телеканалу СТБ щодо вашого обрання депутатом селищної ради на цій хвилі не пов’язана з вашим наміром втрутитися у цю війну на боці людей, що дуже близько підвели себе під кримінальну відповідальність за порушення трудового законодавства.
Джерело: Українська правда